Програма 12 кроків анонімних алкоголіків в Києві

Однією з найбільш ефективних програм з реабілітації від різних видів залежності є програма “12 кроків”. Її гідно оцінили фахівці, а головне – люди, які вже побороли згубні пристрасті та залежності. Серед її численних переваг, виділяють усунення тяги до алкоголю або наркотиків і корекція світогляду людини, зміщення акцентів на головні людські цінності.

Програма 12 кроків анонімних алкоголіків (реабілітаційний стаціонар та амбулаторно)

При виборі реабілітаційного центру необхідно усвідомлювати, що будь-яка програма є лише інструментом, який фахівці навчать правильно використовувати. У нашій клініці практикується Міннесотська модель (найвищий рівень цієї програми), під контролем психологів і за участю колишніх залежних, які подолали згубну пристрасть і знайшли тверезе і щасливе життя.

Фахівці АТОС успішно вирішують основне завдання в лікуванні важких залежностей: глибоке переорієнтування пацієнтів на духовному рівні.

 Коротка історична довідка. Уперше “12 кроків” почали застосовувати у США 1935 року, коли якісь Р. Сміт і У. Вілсон заснували Спільноту Анонімних Алкоголіків. Програма лікування базувалася на зміні способу мислення та усвідомленні допущених помилок.

Через вісімнадцять років у Штатах виникла Спільнота Анонімних Наркоманів, які використовували цю ж програму.

Трохи пізніше було організовано низку інших спільнот, які об’єднали родичів алко- та наркозалежних, зокрема їхніх дітей, а також залежних підлітків (“Ал-Анон”, “Нар-Анон”, “Алатот”, “Алатин”).

Усі ці програми довели свою спроможність по всьому світу. Вони дали змогу повернути сенс життя мільйонам залежних, пізнати достоїнства тверезого життя, яке означає не тільки відмову від шкідливих звичок, а й нове сприйняття навколишнього світу.

Унікальність програми в тому, що одні пацієнти допомагають іншим, адже вони якнайповніше можуть зрозуміти проблеми одне одного та підказати способи боротьби з ними. Зрештою, живий приклад подолання хвороби надихає.

12 крокова програма лікування анонімних алкоголіків

1. Усвідомлення домінування залежності, втрати контролю над своїм життям.
2. Відсутність сили волі може компенсуватися допомогою людей і Бога.
3. Прийнято рішення довірити своє життя і волю Богу, а також нести відповідальність за свої вчинки і прийняті рішення.
4. Повний аналіз себе з точки зору моральності, що дає змогу чесно оцінити свої сильні та слабкі риси.
5. Усвідомлення і визнання причини своїх помилок – і перед собою, і перед Господом, і перед людьми.
6. Ми готові до роботи над своїм характером, готові позбутися найгірших його рис.
7. Ми просимо Всевишнього позбавити нас недоліків, усвідомлюємо свої недоліки і готові прийняти підтримку людей, якими подібні кроки вже пройдені.
8. Нами складено список людей, яким було заподіяно зло і є прагнення відшкодувати цю шкоду їм. Потрібно навчитися просити вибачення в оточуючих, прощати їх і себе.
9. Прагнучи виправити раніше допущені помилки, ми відшкодовуємо завдані збитки в усіх ситуаціях, крім тих, коли це може нашкодити людям.
10. Ми продовжуємо аналізувати свої дії, визнаючи помилки і виправляючи їх.
11. Розмірковуючи і молячись, ми намагаємося підтримувати контакт із Богом, прагнучи дізнатися його волю.
12. Отримавши духовне переродження, ми прагнемо нести ці знання іншим людям, які мають залежність.

Міннесотська модель

Після того як анонімні організації, що працюють на основі “12 кроків”, довели свою ефективність, фахівці у США розробили Міннесотську модель. Що відрізняло її від вищевказаних спільнот? Професійний підхід! Творцям моделі вдалося досягти синергії принципів роботи груп самодопомоги та передових напрацювань у низці наук (психологія, психіатрія тощо).

Базиси Міннесотської моделі лікування:

• Залежність – хронічне захворювання, що розвинулося не з вини хворого на духовній основі;
• Не можна вилікуватися від шкідливої звички, але можна знайти шлях до одужання, якщо людина готова до цього і має бажання виконати ці дії;
• Згубна хімічна залежність – результат духовних дефектів і пов’язана з іншими видами залежності;
• Оскільки наркоман або алкоголік схильні до появи залежності від речовин, здатних змінювати свідомість, емоції та волю, лікування алкоголізму за цією моделлю не передбачає використання медикаментів;
• У лікувальному центрі немає протиставлення персоналу пацієнтам, взаємодія заснована на співпраці;
• Безпосередньо пацієнт несе відповідальність за досягнення кінцевого результату;
• Спілкування має ґрунтуватися на повній довірі та відкритості, водночас із дотриманням анонімності та конфіденційності;
• Співробітник центру (консультант) – обов’язково людина, яка перемогла свою залежність; він має бути надихаючим прикладом для хворого;
• В ідеалі сім’я залежного повинна брати участь у його лікуванні.

Міннесотська модель програми лікування передбачає перебування пацієнта в стаціонарі протягом двадцяти восьми днів.