Медикаментозна залежність – епідемія зрілого віку

Напевно, далеко не всі знають, що медикаментозна залежність і залежність від наркотиків у міжнародній термінології називається одним і тим самим терміном Drug Addiction. І це не дивно, т.к. ці стани мають багато спільного. Більше того, медикаментозна залежність починає набувати особливої ​​гостроти.

Міжнародний комітет з контролю за наркотиками при Організації Об’єднаних націй, опублікував доповідь за 2020 рік, в якій звертається особлива увага на проблему, яка раніше залишалася в тіні бурхливого зростання молодіжної та підліткової наркоманії.

Справа в тому, що в останні роки спостерігається значне зростання кількості людей зрілого та літнього віку, які щільно пристрастилися до транквілізаторів, бензодіазепінів, знеболювальних і седативних препаратів.

Така залежність у групі наркотичної і має спеціальну назву – лікарська, медикаментозна чи фармакологічна. У Доповіді Комітету зазначено, що внаслідок такої залежності у людей прискорюється процес старіння, зростає смертність, а водночас збільшується кількість людей похилого віку, які звертаються за наркологічною допомогою.

Члени Комітету закликали зосередити увагу на цій проблемі щоб повернути назад тривожну тенденцію. Тим більше, що в період пандемії COVID-19 заходи щодо обмеження пересування та соціальна ізоляція призвели до її загострення.

Рекомендовано приділяти увагу як людям з більшим стажем споживання таких речовин, так і тим, хто набув цієї звички нещодавно у зв’язку з лікарськими призначеннями.

Особливо хотілося б відзначити, що ці препарати, мабуть, не варто називати лікарськими або лікувальними засобами, оскільки вони не лікують захворювання – вони знімають симптоматику. Точніше називати їх медикаментозними чи фармакологічними засобами і тому залежність правильніше називати не лікарською, а медикаментозною чи фармакологічною.

Як правильно діяти, щоб не сформувалася медикаментозна залежність. Для цього користуватися такими препаратами необхідно у суворій відповідності до інструкції, яка обов’язково вказує обмеження щодо тривалості прийому та дозування.

І головне, треба провести точну діагностику захворювання, що призвело до симптомів, які спричинили необхідність використання цих препаратів. І далі здійснювати патогенетичне лікування конкретного захворювання, тобто. усунення механізмів, що спричинили хворобу.

Тільки в цьому випадку вдасться раціонально та ефективно використовувати ці препарати, минаючи ризики формування залежності.

Керівник Клініки АТОС, професор Юрій ПАКІН.